Такий- собі у Ліни аргумент перейти на українську... Звучить так, ніби ти можеш поводити себе як останнє лайно, головне будь патріотом і говори українською? Вкрай не згодна із такою позицією
І якну ще на рахунок мови.
Маю подругу із Запорізької області. Вона виросла у російськомовні сім'ї, проте навчалась в україномовній школі, здавала ЗНО українською та вступила до університету, де питання мови стояло принципово - виключно українська. Проте в житті, в побуті, у сім'ї вона розмовляла російською. Так от, з початком війни вона твердо вирішила перейти повністю на українську. І перейшла. Але якось так склалось, що розмовляти українською їй вдається лише на роботі та з мало знайомими людьми. Зі мною, наприклад, вона може сказати два слова українською, а потім якось плавно переходить знову на російську. Вона помічає це, і старається виправляти. Але чомусь у неї така асоціація зі мною, бо хоч я завжди була україномовною, проте вона все життя розмовляла зі мною російською.
Так от, до чого я вела - можливо, всі ті люди, яких ви зустрічаєте теж мають певні проблеми із мовою. Вони свідомо перейшли на українську, але десь не повністю, десь забули, десь не захотіли постаратись, але ж головне, що вони мають намір перейти повністю. То може дійсно треба проявити якусь терпимість чи що?
Підозрюю, що налетять прихильники агресивної українізації і почнуть говорити про 9 років війни, і що був час перейти, але маємо що маємо і чим більше будемо агресувати щодо мови, тим більше людей будуть принципово не переходити бо так працює людська психологія
Post automatically merged:
І якну ще на рахунок мови.
Маю подругу із Запорізької області. Вона виросла у російськомовні сім'ї, проте навчалась в україномовній школі, здавала ЗНО українською та вступила до університету, де питання мови стояло принципово - виключно українська. Проте в житті, в побуті, у сім'ї вона розмовляла російською. Так от, з початком війни вона твердо вирішила перейти повністю на українську. І перейшла. Але якось так склалось, що розмовляти українською їй вдається лише на роботі та з мало знайомими людьми. Зі мною, наприклад, вона може сказати два слова українською, а потім якось плавно переходить знову на російську. Вона помічає це, і старається виправляти. Але чомусь у неї така асоціація зі мною, бо хоч я завжди була україномовною, проте вона все життя розмовляла зі мною російською.
Так от, до чого я вела - можливо, всі ті люди, яких ви зустрічаєте теж мають певні проблеми із мовою. Вони свідомо перейшли на українську, але десь не повністю, десь забули, десь не захотіли постаратись, але ж головне, що вони мають намір перейти повністю. То може дійсно треба проявити якусь терпимість чи що?
Підозрюю, що налетять прихильники агресивної українізації і почнуть говорити про 9 років війни, і що був час перейти, але маємо що маємо і чим більше будемо агресувати щодо мови, тим більше людей будуть принципово не переходити бо так працює людська психологія
Нехай почне з малого (я не про пустовітів ) і спробує встати не о 12, а хоча б об 11:30
